• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Методика викладання, педагогіка
• Корисні посилання
• Цікаві факти

Історія походження смайлу

Ми у своєму житті вміємо виражати різні емоції, наша міміка дуже багата й різноманітна. Загальновідомо, що 80% інформації наш співрозмовник отримує через невербальні канали сприйняття: міміку, жести.Спілкуючись в Інтернеті, ми використовуємо смайлики для висловлення свого настрою:
: -) – Усміхаюся
: -( – Мені сумно
:-О – Подив
ХD – Дуже смішно
-%— Дарую квіточку
19 вересня вважається Днем народження «смайлика».
Звідки ж вони з’явилися і хто їх придумав?
Смайли, інакше емограмми (smile – усмішка) – це значки, складені з розділових знаків, букв і цифр, що позначають якісь емоції. Вони широко використовуються при спілкуванні в Інтернеті – у листах, форумах, чатах і т.п. Останнім часом текстові смайлики поступово відходять у минуле, а їм на зміну приходять графічні – прикольні картинки, що зображують особи, предмети, знаки, дії.
Перші смайлики з’явилися ще раніше і не в Інтернеті: в Америці в грудні 1963 року художник Харві Белл, з нагоди злиття двох страхових компаній в одну корпорацію State Mutual Life Assurance Cos. of America намалював першу бадьору усміхнену пику, яку розмістили на значках співробітників компанії.
У 70-х роках смайл придбав величезну популярність: його почали друкувати на марках, футболках, рюкзаках, олівця… Продукція з зображенням смайликів приносила величезні доходи всім, окрім свого творця.
Однак першим запатентував смайлик як торгову марку якийсь француз Франклін Лоуфрані в 1971 році. Йому вдалося запатентувати свій торговий знак в 80 країнах світу. Корпорація Лоуфрані – Smiley Licensing – діяла по всьому світу, крім США, зрозуміло, і принесла своєму власникові великий прибуток.
Що ж стосується Харві Белла, то він врешті-решт теж запатентував свій смайл і створив компанію World Smile Corporation (яку зараз очолює його син – Чарльз Белл). У цієї людини була мрія – стати «міжнародним послом щастя» на всій Землі. Саме Харві Белл запропонував відзначати 1 жовтня міжнародний день посмішки. Весь прибуток від компанії World Smile Corporation було вирішено використати в благодійних цілях.
Перший смайлик в Інтернеті з’явився 19 вересня 1982, його винахідник – Скотт Фалман (Scott E. Fahlman) професор приватного Університету Карнегі-Меллона, що знаходиться в Піттсбурзі, штат Пенсільванія, США. Цей учений першим запропонував використовувати таке поєднання – двокрапка, тире і заслони дужку – для позначення усміхненого обличчя.
Треба відзначити, що цієї історичної події передувала ціла наукова дискусія, що на сьогоднішній день здається вельми забавним. Наукові співробітники довго обговорювали: які смайлики використовувати для виразу «жарт» або «сумно».
Перше знайдене в мережевих архівах повідомлення, що містить смайлики, датується 2002 роком.
Зараз в Інтернеті зустрічаються найрізноманітніші смайлики: не тільки виражають емоції, але також зображають різних персонажів, знаки зодіаку, прапори, таблички з гаслами (скандували смайлики), смайли-букви, новорічні смайлики …
В Інтернеті існують спеціальні сайти, на яких ви можете завантажити собі набори смайликів, а також придумувати і малювати свої авторські смайлики, обмінюватися ними, дарувати і відправляти ці «усміхнені личка» друзям і знайомим.
За 25 з гаком років свого існування «смайлик» став незмінним атрибутом електронного спілкування, і багато хто вже не можуть уявити, як можна було б без нього обходитися.

Основи безпеки в Інтернеті для підлітків

Для підлітків є той факт, що вони переживають періоди низької самооцінки, шукають підтримки від своїх друзів та менше бажають очікування своїх батьків. Підлітки ототожнюють себе з якоюсь групою, та бажають незалежності, й вони схильні порівнювати цінності своєї сім'ї та своїх товаришів. У старшому підлітковому віці діти є більш зрілими та готові взаємодіяти зі світом на інтелектуальному рівні. Загалом підлітки відкриті новим ідеям, але їм бракує життєвого досвіду для того, щоб оцінювати себе. Важливо, щоб батьки продовжували відігравати активну роль у контролі використання дітьми Internet.
Що роблять в онлайні підлітки. Підлітки завантажують музику, використовують обмін повідомленнями, електронну пошту та грають в онлайнові ігри. Вони використовують пошукові сервери для знаходження інформації в Internet. Більшість підлітків відвідувала чат-кімнати, і багато з них брали участь у дорослих або приватних чатах. Хлопці в цьому віці скоріше за все виходять за межі, шукаючи грубий гумор, насильство, азартні ігри та відверті сайти для дорослих. Дівчата, скоріш за все, схильні до розмов в онлайні й більш піддані сексуальним домаганням.
Підказки з безпеки. Ось кілька підказок з безпеки, які вам слід взяти до уваги, коли ви даєте рекомендації з використання онлайну підліткам:

• Створіть список Правил користування Internet вдома за участю ваших дітей.
• Тримайте комп'ютери з Internet-з'єднанням у відкритій зоні, поза межами кімнати вашої дитини.
• Поговоріть зі своїми дітьми про їхніх онлайнових друзів та те, чим вони займаються так, як ви б говорили про будь-яких інших друзів або заняття.
• Вивчіть інструменти для фільтрування Internet.
• Знайте, які чат-кімнати та дошки повідомлень вони відвідують та з ким розмовляють.
• Рекомендуйте їм використовувати контрольовані чат-кімнати.
• Наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм онлайновим другом.·
• Навчіть своїх дітей ніколи не давати про себе інформацію.
• Навчіть своїх дітей не завантажувати програми, музику або файли без вашого дозволу.
• Скажіть своїй дитині розповідати вам про те, що або хто в онлайні примушує її почувати себе незручно або налякано.
• Поговоріть із своїми дітьми про онлайнову порнографію та направте їх на позитивні сайти про здоров'я та сексуальність.
• Допоможіть дітям захиститися від спаму.
• Знайте, які сайти відвідують ваші діти.
• Навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в онлайні.
• Переконайтеся, що ваші діти-підлітки консультуються з вами, перш ніж проводити в онлайні якісь фінансові операції, включаючи замовлення, купівлю або продаж.
• Обговоріть онлайнові азартні ігри та їхні потенційні ризики зі своїми дітьми-підлітками.

92% українців недостатньо обізнані про кіберзагрози

У День безпечного Інтернету 7 лютого «Майкрософт Україна» оприлюднює результати дослідження про комп’ютерну безпеку українців. Убільшості українців досі легко виманити пароль від пошти чи спонукати дати доступ до власної інформації у соціальній мережі. Такі висновки дослідження «Майкрософт Україна» про рівень комп’ютерної безпеки в Україні. 92% українців знають лише базові речі про те, як захистити себе в Інтернеті, і тільки 8% розуміють, як можна захиститися від таких кіберзагроз, як фішинг, крадіжки особистих даних та інші види шахрайства в мережі. За результатами дослідження, яке охопило більше 11 тис. респондентів у 27 країнах, вже багато українців вміють використовувати брандмауер, антивірусні програми та створювати «сильні» паролі. 87% українських користувачів Інтернету встановлюють антивірусні програми, 63% - регулярно оновлюють програмне забезпечення. Проте їм бракує знань про інструменти, які допомагають захиститися від загроз соціальної інженерії – виманювання конфіденційної інформації шахраями, одним із видів якого є фішинг. Дослідження виявило, що саме соціальна інженерія сьогодні стає основним джерелом загроз у мережі. Тільки третина респондентів опікується своєю репутацією в Інтернеті: використовує інструменти для захисту онлайн-репутації та слідкує за інформацію про себе в мережі.За результатами дослідження, третина користувачів, у яких є діти, майже нічого не знають про загрози в мережі. А найбільш вразливі для кіберзлочинів – користувачі старші за 49 років. Вони нічого не роблять для того, аби захиститися від таких загроз..

Інтернет-залежність може викликати депресію

Інтернет стрімко увірвався в наше життя і так само, як персональний комп’ютер, ноутбук чи мобілка, заполонив усі сфери діяльності людини. Він є великим джерелом різних видів інформації. Тепер важко уявити сучасне життя без нього, адже за допомогою різних інтернет-сервісів можна багато чого зробити не виходячи із дому: провести будь-яку фінансову операцію, щось купити в інтернет-магазині або продати на аукціоні, просто почитати цікаві новини, пограти в ігри, провести час в популярних соціальних мережах, і так далі.
Тобто, для одних Інтернет – це робота, а для інших розвага. Але незалежно від того для чого людина використовує його, надмірне використання Інтернету непомітно переходить в серйозну хворобу – інтернет-залежність, яка, як виявили вчені, може викликати депресію і тривожність у підлітків. Саме підлітки, студенти, а також люди похилого віку найчастіше стають заручниками Всесвітньої павутини (WWW).
Недавно у виданні Archives of Pediatrics & Adolescent Medicine були опубліковані результати дослідження, яке проводилося серед 1962 китайських підлітків. У 8,4% учасників, які багато часу проводять в он-лайні, фахівці виявили розвинену клінічну депресію, а 0,2% отримали тривожність.
З точки зору медицини, інтернет-залежність – це психічний розлад. Часто інтернет-залежність прирівнюють до алкогольної залежності.
Сьогодні, більше 10% користувачів у світі страждають інтернет-залежністю або чумою XXI сторіччя, як вважають деякі фахівці. Так, КНР вже офіційно визнала цю хворобу клінічним захворюванням.

Хто створив Інтернет?

Прародителем Інтернет можна назвати організацію ARPA (Advanced Research Projects Agency) – Агентство передових дослідницьких проектів в області оборони при Міністерстві оборони США (DOD), це агентство потім було перейменоване в DARPA (Defense Advanced Research Projects Agency). Під егідою цього агентства була створена мережа ARPANET (Advanced Research Projects Agency NETwork).До кінця 1969 були з’єднані комп’ютери чотирьох університетів, і з’явилася перша комп’ютерна мережа.
У 1972 році, коли ARPANET вже з’єднував 23 комп’ютера, була написана перша програма для обміну електронною поштою через мережу. Ці мережі володіли тим же недоліком, що і ARPANET, вони могли з’єднувати тільки обмежена кількість однотипних комп’ютерів. Крім того, вони були не сумісні один з одним.
У середині 70-х років для ARPANET були розроблені нові стандарти передачі даних, які дозволяли об’єднувати між собою мережі довільної архітектури, тоді ж було придумано слово “Інтернет”. Саме ці стандарти, що згодом отримали назву протоколу TCP / IP, заклали основу для зростання глобальної комп’ютерної мережі шляхом об’єднання вже існуючих мереж. Їх важливим достоїнством було те, що мережа вважалася в принципі не стовідсотково надійною, і передбачалися засоби боротьби з помилками при передачі даних. У 1983 році мережа ARPANET перейшла на новий протокол і розділилася на дві незалежні мережі – військову і освітню. До цього часу мережа об’єднувала більше тисячі комп’ютерів, в тому числі в Європі і на Гавайських островах. Останні використовували супутникові канали зв’язку.
Розвиток Інтернету отримало новий імпульс, завдяки ініціативі Національного наукового фонду США (NSF) зі створення глобальної мережевої інфраструктури для системи вищої освіти (1985-88). NSF створив мережу швидкісних магістральних каналів зв’язку та виділяв кошти на підключення до неї американських університетів. Інтернет залишався переважно університетською мережею до початку 90-х років, однак NSF відразу взяв курс на те, щоб зробити його в подальшому незалежним від державного фінансування. Зокрема, У 1988 році Інтернет вже налічував 56 тисяч з’єднаних комп’ютерів.
Справжній розквіт Інтернету почався в 1992 році, коли була винайдена нова служба, яка отримала дивну назву “Всесвітня павутина” (World Wide Web, або WWW, або просто веб). WWW дозволяє будь-якому користувачеві Інтернету публікувати свої текстові та графічні матеріали у привабливій формі.

Комп’ютерні віруси здатні вбити людину

Ще у 2010 році Вентер створив найпростіший біологічно-синтетичний організм, який був придатний до розмноження. Вірус Синтетична біологія в будь-який момент може легко вийти з-під контролю. Згідно повідомлення видання Daily Mail, ще у 2010 році Вентер створив найпростіший біологічно-синтетичний організм, який був придатний до розмноження. Проте це наукове відкриття викликало бурю обговорень серед критиків. Все це мало місце через етичність використання таких штучних істот. Наприклад, на думку Джуліана Савулеску, професора з етики Оксфордського університету, відкриття Вентера в майбутньому може служити основою для створення найпотужнішої біологічної зброї, яку тільки може собі уявити людина. В рамках останньої технологічної конференції під назвою TXM одні учасники сходилися на думці, що прорив Вентера являє собою великий еволюційний стрибок, а інші застерігали, що синтетична біологія в будь-який момент може легко вийти з-під контролю. Ендрю Хесселе, фахівець дослідницької групи НАСА вважає, що генна інженерія представляє собою абсолютно новий кордон комп’ютерного програмування. Він стверджує, що це одна з найпотужніших новітніх технологій в сучасних умовах. Синтетична біологія – це так би мовити програмування життя, – вважає Хессель. За його словами “клітини – живі комп’ютери, а ДНК – мова програмування”. В рамках свого виступу Хессель передрік настання нової епохи. Це буде ера, коли дешифрування ДНК стане звичайною буденною справою. Але вчений застеріг, що разом з цим революційний прорив може стати великою катастрофою в тому випадку, якщо наукові розробки потраплять не в ті руки. Варто підкреслити, що подібної думки дотримуються і фахівці з безпеки, а не тільки галузеві фахівці.

Коментарi